www.gorodnia.osp-ua.info

А.І.Богдан: Наділіть громади правами
20.05.2014
Немає сьогодні жодної країни, в якій би не точилися дискусії або боротьба між центром, регіонами та місцевими громадами. А в тих країнах, де владу центру і регіонів більш-менш збалансовано, людина, її права та свободи захищені більше,  а самі люди готові до  участі у вирішенні місцевих та державних завдань. Реалізація справжньої реформи місцевого самоврядування саме сьогодні може бути відповіддю на загрози  територіальній цілісності України. 


Зараз місцеве самоврядування ґрунтується на радянській експлуатаційно-споживчій моделі, отриманій нами у спадок від минулої індустріальної епохи. Розвиток міст та поселень було підпорядковано принципу виробничої доцільності, а сама територіальна громада розглядалася з точки зору обслуговування економічних об’єктів. Ми запізнюємося з реформою місцевого самоврядування більше ніж на 20 років. При цьому більшість територіальних громад у сільських територіях неспроможні виконувати власні повноваження. Дотаційність 5419 місцевих бюджетів в Україні становить понад 70%, 483 територіальні громади на 90% утримуються за рахунок коштів державного бюджету.


 

 За словами Миколи Зверєва,  зараз настав справжній історичний момент, так зване «вікно можливості» для здійснення необхідних реформ місцевого самоврядування, які вже понад десятиліття працюють у сусідніх з Україною європейських державах. Урядом було презентовано проект Концепції реформи місцевого самоврядування та проекти законів України “Про співробітництво територіальних громад” та “Про право територіальних громад на об’єднання”.  Наша область  заявила про готовність стати пілотним регіоном по впровадженню європейських стандартів місцевого самоврядування. У Мінрегіонбуді України створена спеціальна робоча група з питань реформування місцевого самоврядування.

На тому ж засіданні директор Інституту трансформації суспільства, професор Національної академії управління Олег Соскін назвав існуючу систему вертикалі влади в Україні наскрізь прогнилою та неефективною. Серед його першочергових рекомендацій -- ліквідація районних державних адміністрацій, значне скорочення повноважень ОДА, формування виконкомів при органах місцевого самоврядування, ліквідація держказначейства, створення комунальних банків та муніципальної міліції. Керівники територіальних громад більшістю підтримали ідеї реформування. А виступ на нараді Городнянського міського голови А.І. Богдана схвалили багато учасників засідання. А.І.Богдан включений у  робочу групу по реформуванню.  Наша розмова з ним якраз по цій темі.

-- Андрію Івановичу, яка ваша думка щодо проекту концепції реформи місцевого самоврядування?

 -- Сьогодні необхідні рішучі непопулярні рішення. Питання реформування місцевого самоврядування, про яке йшлося всі останні роки, якраз на часі, бо вже завтра можемо сказати, що самоврядування нема. У кращі часи повноцінним воно і було тільки в межах міст  обласного значення, тоді як у містах районного значення та селах самоврядування, воно  половинчате,  виконавча влада залишалася і залишається  у держадміністрацій.

За останні роки централізація влади ще більше посилилась, у регіонів забрали повноваження, не має доступу до своїх фінансів. Є платіжні доручення, які лежать з липня минулого року. Ми  тримаємось, виконуючи щоденні справи тільки на довірі та дружніх відносинах. Але з кожним днем довіра втрачається, залишаються тільки відносини з виконавцями робіт та послуг, та й то вже не дружні, тому що всім заборгували. На даний час казначейство не профінансувало кошти за виконані роботи по міській раді приблизно 600 тис. грн.. і далі в борг ніхто працювати не хоче.

Звинувачуємо казначейство у всіх проблемах. Але ж, якщо реально подивитися на речі, то воно на даний час збалансовує фінансову ситуацію в країні, і, як термометр, показує на скільки сьогодні хвора фінансова система в державі.

Скажу так:  якби нам усім завтра розблокували рахунки, то через  тиждень (це максимум) в країні настав би фінансовий колапс, бо видатки бюджету більші, ніж доходи,  не враховуючи борги минулих років. А жити треба по доходах.  Шукати шляхи економії, щоб перерозподілити кошти, які дадуть можливості для розвитку. Тож шлях один  -- негайно скорочувати видатки,  в тому числі і місцевого самоврядування. Умовно пропоную цей процес поділити на два етапи.

-- Що необхідно зробити у першому?


-- На першому етапі в найближчий час -- скоротити видатки на утримання обласних та районних рад не менше як на 30%.


У нашій області 22 райони. Вони  дуже різні по територіях, так і кількістю  населення. Наприклад, Козелецький та Ріпкинський райони кожен майже в 3-4 рази більші за Варвинський, Срібнянський. Але структура  влади всюди однакова. Подекуди   людям із сіл у кілька разів ближче дістатися до сусіднього райцентру, ніж до свого.


Якщо з 22-ох районів зробити близько 50-ти міст-районів (громад), а у центральному населеному пункті відкрити відділи соцзахисту, Пенсійного фонду, банки, приймальні нотаріуса, БТІ і т.д., то населенню буде зручніше. Дешевше і оперативніше буде вирішувати питання та отримувати послуги. За рахунок економії коштів на утриманні сільських рад можна налагодити транспортне сполучення між центром громади та її населеними пунктами. Рейсів можна буде робити більше, адже  відстань стане набагато менша.


 На першому етапі можна скоротити кількість сільських рад шляхом приведення їх до середнього показника кількості жителів на території сільської ради в районі, ініціювати зміни в законодавстві. Щоб об
`єднання   громад  можна буде проводити без  рішень Верховної Ради,  на рівні обласної  за погодженням з районною. Орієнтовно це буде виглядати так. Якщо в громадах менше 500 жителів, вони мусять об`єднатися.


-- Як це виглядатиме на прикладі нашого району?


-- У Городнянському районі 29,5 тис. населення: 16 тисяч у 30-ти сільських радах з населенням від 200 до 1 700 чол. У міській раді 13,5 тис.  В радянські часи в районі було близько 45 тис. населення і  20 сільських рад. А хіба ми стали тепер багатшими, щоб дозволяти таку «владну» розкіш?


На утримання місцевого самоврядування у нашому районі було витрачено у 2013 році 7335  тис. грн. Районна рада, в якої немає виконавчих функцій (вони передані РДА), проводить фактично тільки сесії, має 13 штатних одиниць і витратила на утримання 970 тис. гривень

 
Міська рада  має   11,5 штатних посад. Проводить  сесії, виконкоми, обслуговує близько 45% населення району (в тому числі близько 1 тис. сільського населення), за нею всі виконавчі функції в місті (ясла, садки, ЖКХ, благоустрій і т.д.). Витратила 888 тис. грн..


Сільські ради обслуговують 55% населення, мають близько 120 штатних посад. На утримання витратили 5477 тис.грн. тис. грн. На 16 тис. населення маємо 30 головних бухгалтерів, 30 секретарів і т.д. Якщо сьогодні на половину скоротити кількість сільських рад в районі, де не буде сільради замінити їх старостами, то  кожна колишня сільрада дасть економії близько 100 тис. грн., які, знов таки можна використати на розвиток громади.


-- Що передбачає другий етап реформування?

               
-- Вважаю, що до наступних виборів у місцеві органи влади на базі міст та селищ необхідно створити нові громади шляхом приєднання до міст та селищ ближніх сіл. Щоб громада об
`єднувала  не менше 10 тисяч населення, у виняткових випадках -- 5 тисяч. Звичайно,  це не догма, проте як орієнтир. В області 22 райони, буде близько 50 громад (без РДА та райрад).


В усіх населених пунктах навіть там, де і не було необхідно, обирати голів, або старост, які будуть підпорядковані раді, наділити їх виконавчими функціями. Їх посадові ставки диференціювати  залежно від кількості населення. Кожній такій громаді бюджет пропонується розраховувати в Мінфіні.

  

Змінити повноваження. Наприклад, відділи освіти та медицину 11-го рівня підпорядкувати обласним структурам, щоб усі в області могли отримати однакові послуги по освіті та медицині без залежності від можливостей громад. У громадах залишити первинну медичну ланку (ФАПи), дошкільну освіту, культуру, муніципальну міліцію, пожежну частину. Вся земля громади, як у межах, так і за межами, переходить у розпорядження сесії громади.


Економія коштів буде вагомою, і ситуація покращиться, бо кошти можна буде направити на розвиток громади.   Все це реально. Досвід європейських країн є повчальним і корисним для нас. За приклад, на мою думку, можна взяти Литву -- вона просто з районів зробила громади.


-- Тобто головне – адміністративно-територіальна реформа?

 

-- Після виборів необхідно ліквідувати таке поняття як «район» з його районної радою і структурними підрозділами. РДА замінити префектурою з наглядом за місцевими самоврядуванням та координацією державних структур в кількості 3-4 одиниці.


Якщо вибори проводити восени, то до Нового року можна перезавантажитись і почати  рік з новим бюджетом і новими громадами.


-- Які ви ще бачите резерви економії коштів та наповнення бюждету?

 
 -- Фінансовий стан у державі дуже складний. Ще один крок у реформуванні – диференційоване оподаткування. Зараз однакове оподаткування (єдиний податок, вартість ліцензій, мінімальна заробітна плата тощо) що в столиці, що у великому місті чи малому. А різниця і доходах у десятки разів більша, тому бізнес і чіпляється за великі міста, де створює проблеми інфраструктура та ріст населення.


Можна в залежності від кількості населення в місті ввести відповідні  коефіцієнти на єдиний податок, вартість ліцензій та мінімальну заробітну плату. Ліквідуємо зарплати в конвертах, поповнимо бюджет і повернемо бізнес у малі міста і громади, де менші податки.


Не секрет: по столиці їздять на розкішних «мерседесах», а показують мінімальну заробітну плату. Можливо, єдиний податок у торгівлі слід надавати торговим «точкам» з невеликою площею і також в залежності від кількості жителів у населеному пункті.«Маркети» ніяк не повинні працювати на єдиному податку.


Декларувати доходи в кінці року особам, які надають послуги населенню, для сплати податку – це теж абсурд: показують скільки хочуть.


Є й інші приклади того, як ми неефективно витрачаємо кошти. Наприклад найбільша стаття видатків районного бюджету – освіта. Треба негайно навести лад з малокомплектними школами, де витрачається в 2-3 рази більше коштів на учня від нормального фінансування, передбаченного державою. Треба чітко прописати мінімальну кількість учнів у класі, школі в залежності від ступеню. Не треба сумувати – «немає школи – немає села», адже сьогодні це звучить так6»немає дітей – немає школи». До того ж і школи є укомплектованими невідповідними фахівцями.


Сьогодні ведуться дискусії як платити пенсії працюючим пенсіонерам. На мою думку, пенсіонерів, які отримують кошти з бюджету,   треба переводити на контракт. Немає лікарів – як на даний час, нехай працюють пенсіонери, і ми дякуємо їм за це. Немає сільського вчителя – нехай працює пенсіонер поки на його місце не напише заяву молода людина. Але якщо в бюджетній сфері працюють пенсіонери і такі ж молоді спеціалісти стоять на обліку у центрі зайнятості, це нерозумно. Таким чином буде економія коштів по безробіттю та перспектива для молоді.


Величезні резерви у нас в енергозбереженні. Наприклад, у минулому році ми перевели опалення ясел-садка №4 з природного газу на дрова та брикети з відходів деревини. Отримали економію коштів близько як в три рази і кошти заплатили місцевим постачальникам палива. Таких прикладів можна навести багато.

              
-- А що ви запропонували  для упорядкування проплат з незахищених статей через казначейство?

                
-- Всім зараз важко. Тож пропозиція стосовно держказначейства така: по черзі закривати найдавніші платежі. Наприклад, закрити червень по всій області, потім липень і т.д. Щоб ми могли розраховувати на скільки місяців брати боргові зобов
`язання. А в держказначействі  на даний час прозорості немає.


 
Розмову вела А.НЕМИРОВА.
 
 
© Інститут Трансформації Суспільства 2008-2019
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, Київ, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28(27), e-mail: editor@osp.com.ua