nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

   
Головна Новини Контакти Оголошення Робота і навчання Форум
Знайомство з містом
Офіційна інформація
 
 
Сайт створено Інститутом трансформації суспільства в рамках програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерланди в Україні

Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют


 
Міські новини
ЗА ДОСВІДОМ – У ЄВРОПУ
07.07.2014

А.І.Богдан: „В перспективі ми можемо жити не гірше...”

Група міських та селищних голів Чернігівської області з 30 травня по 6 червня побувала у Баварії (ФРН). Цей візит, у якому брав участь і міський голова Городні А.І.Богдан, відбувся у рамках Програми навчання міських та селищних голів, яка діє вже півтора року. Посадовці беруть участь у семінарах, навчаннях, спілкуються з фахівцями місцевого самоврядування з Німеччини. Відбувається все це за стовідсоткового фінансування Фонду Ганса Зайделя. Діяльність цього Фонду спрямована на допомогу країнам, що розвиваються. Мета – сприяння створенню для існування людини умов у всьому світі. При цьому принцип „допомога для самодопомоги” є основною ідеєю діяльності Фонду Ганса Зайделя за межами Німеччини. На сьогодні він втілює її у 60 різних країнах світу, що розвиваються. Серед них – й Україна. На Чернігівщині реалізовується проект „Сталий розвиток малих міст Чернігівської області”. Андрій Іванович Богдан розповів нам про те, як саме він втілюється у життя, і зокрема про поїздку в Баварію, яку для 28 службовців Чернігівщини організував і профінансував Фонд.

                                                * * *

-- Ми їхали через Львів, -- почав розповідь міський голова. – Тут для нас організували екскурсію. Враження найяскравіші. Львів потужно розвивається як туристичний центр. Я б сказав, це майже європейське місто. Однак те, що ми побачили у німецькому Кемптені, де провели п’ять днів, показало нам саме те, до чого треба прагнути Україні. Організовував для нас екскурсії та зустрічі начальник управління економіки та розвитку міста Кемптен Ріхард Шісль. До речі, це саме він проводив для нас навчання та тематичні семінари у Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Кемптен –одне з найстаріших міст Німеччини, що знаходиться за 150 кілометрів від Мюнхена з населенням 63 тисячі жителів. Це приблизно як наші Прилуки. Кемптен є центром громади, до якої, крім самого міста, входять ще й довколишні поселення. Тут діє єдина влада. Це – Рада, на чолі якої стоїть обербургомістр. На цю посаду громадою обирається людина на термін 6 років. Всі найближчі державні служби знаходяться у Мюнхені. Але звертатися туди мешканцям Кемптена нема необхідності – всі питання, пов’язані з життєдіяльністю громади, вирішує Рада, у засіданнях якої раз на місяць беруть участь 45 депутатів (для порівняння у Городнянському районі 60 депутатів на 30 тисяч жителів—авт.). Засіданням Ради передують засідання профільних комісій.

--Нас усіх вразило ставлення жителів громади до посадових осіб, зокрема, обербургомістра, -- ділиться Андрій Іванович. – Ця посада є своєрідним символом громади. І це є гарним стимулом та натхненням до роботи. Адже що є більшою нагородою, ніж беззаперечна довіра і повага виборців? Кожен житель громади не піддає сумніву жодне з рішень Ради і беззаперечно їх виконує. Одночасно слід віддати належне їхньому законодавству: тут панують організованість, чіткість, впорядкованість та відшліфованість у законодавчих актах та законах. Це те, чого нам, в Україні, не вистачає, як повітря.

                                                           * * *

Чернігівців ознайомили з усіма сферами життя Кемптенської громади. Показали житлово-комунальне господарство, систему енергозбереження, розвиток туризму, бізнесу, організацію побуту місцевих жителів.

 -- Нас привезли на екскурсію на компостний завод, -- продовжує міський голова. – Там ми побачили чергу: люди вишикувались у неї, щоб здати безкоштовно на переробку гілки дерев, скошену траву, бур’ян тощо. Це все використовується для вироблення біогазу, який перетворюють потім на енергію. А енергія потім обслуговує у першу чергу потреби цього ж підприємства. Гумус же, отриманий після переробки, розфасовується у пакети і продається споживачам як добриво. Ми задали питання: чому люди добровільно звозять сюди відходи? У нас же, як правило, це все осідає на стихійних сміттєзвалищах. У відповідь почули, що за викидання сміття у не відведених для цього місцях та його спалювання карається високими штрафами. Не на словах, а на ділі. Аналогічну картину ми побачили на сміттєспалювальному заводі. Він розташований поруч з містом, недалеко від центральної дороги. Система фільтрування тут настільки досконала, що ніякого запаху не відчувається, хіба що трохи у самому приміщенні заводу. Технологія спалювання теж така, що шкідливих викидів немає. Теплом від спалювання сміття опалюється все місто і всі промислові підприємства. До речі, тут нема поняття опалювального сезону – у кожному будинку чи квартирі стоять лічильники, і господарі самі регулюють постачання тепла за власними потребами.

Цікаво, що у Німеччині не викидається нічого. Спалюється тільки сміття, непридатне для переробки. Окрім того, що у біля кожного житла є індивідуальні контейнери для сортування відходів, діють ще й пункти прийому непотрібних речей – меблів, побутової техніки тощо. Тут вони сортуються для подальшої переробки. Останніми роками у Європі діють екологічні норми, які обмежують використання пластику. Німці навіть стурбовані тим, що у зв’язку з цим у них може виникнути нестача сміття для переробки та спалювання.

Не менше вражень викликав і огляд очисних споруд.

-- Система очисних тут діє одна на три громади, -- розповідає А.І.Богдан. – Вона обслуговує 300 тисяч населення. Всі відходи, отримані після очистки, у тому числі й мул перероблюються на біогаз, який у свою чергу використовується знову ж таки для виробництва електроенергії. Власновиробленої енергії вистачає для забезпечення роботи очисних споруд на 90 відсотків. У річку ж потрапляють ідеально чисті, очищені води. Їх періодично перевіряють на вміст шкідливих речовин. Поряд з очисною трубою є штучна копанка. Відповідна контролююча служба запускає туди коропів, яких періодично відловлюють і досліджують на предмет екологічної чистоти. 70 відсотків стоків отримується від промислових підприємств. З них 90 відсотків – це стоки від переробки молока. На цій території землі не придатні для вироблення рослинної сільгосппродукції, тому населення займається здебільшого фермерством – виробництвом молока і м’яса. Мабуть, високим фактором, що впливає на це, є і висока машинізація праці на підприємствах. Зокрема, на станції, що подає воду для міста, ми не зустріли жодної людини – нам пояснили, що потреби у персоналі тут просто нема. Вразила нас і чистота: всі механізми з нержавіючої сталі, кругом облицювальна плитка. Все блищить. Втім, як і всюди у Німеччині. Ще у місті можна побачити на тротуарі чи дорозі якусь серветку або недопалок. Та й ті, скоріш за все, залишають туристи. А за містом – просто таки чистота. Отака висока культура. Втім, німці над її вихованням працювали десятиріччями.

                                                * * *

Є чому повчитися у жителів Кемптенської громади й щодо енергозбереження. Майже у всіх установах і у фермерів на будинках стоять сонячні батареї. Як і на землях, непридатних для використання ( наприклад, колишньому сміттєзвалищі площею 2 гектари). Тут розташовані ще й вітряки. Тут виробляється теж енергія для потреб міста. Якщо у приватного господаря енергія зайва, він має можливість за окремим лічильником продати у мережу. По місту протікає річка, вдвічі більша від нашого Снову. Тут розташовано сім гідроелектростанцій. Одна з них виробляє 2 тисячі кіловат енергії за годину. Споруди гарні, мають естетичний вигляд. Організовано захист риби у річці. І також нема жодного працівника — він тут не потрібен.

-- Що стосується комунальних підприємств, -- каже А.І.Богдан, -- то ми були просто приголомшені новітньою технікою, яка оновлюється раз на десять років. Всі машини спеціалізовані, багатофункціональні. Є навіть для миття бордюрів і дорожніх знаків. Це – зовсім інший рівень життя.

Німці не дуже охоче відповідають на питання щодо заробітної плати. Воно вважається некоректним. Однак мінімальна заробітна плата тут становить 8 євро за годину. Комунальні послуги тут досить дорогі: споживання води, наприклад, обходиться у 1,5 євро за кубічний метр. Дорогий і вивіз сміття. Продукти дорожчі, однак промислові товари та електротехніка не набагато дорожчі, а деякі й дешевші, а автомобілі значно дешевші, ніж у нас.

На широку ногу поставлений розвиток туризму. При міській раді діє туристичне бюро, яке займається розробкою маршрутів, забезпеченням їх необхідною інфраструктурою тощо.

 

 

-- Ми пройшли по одному з цих маршрутів, -- ділиться враженнями Андрій Іванович. – Він пролягає до замку Людвіга ІІ в Альпах. Красу довколишньої природи важко описати. Але слід віддати належній організації туризму. Вздовж маршрутів діють зони відпочинку, магазини, туристи мають можливість пересуватися як пішки, так і велосипедами або на конях. Щодня тільки замок Людвіга ІІ відвідує близько 500 туристів. Вартість одного квитка – 11 євро. Таким чином, у бюджет громади капає відчутна копійка. Крім того, у самому місті є багато старовинних храмів з чудовими іконостасами, неповторним оздобленням. У центрі знайшли старовинне захоронення і зробили з нього музей під землею. Тут можна не тільки послухати екскурсовода, а й подивитися фільм про історію міста. Такі місця із задоволенням відвідують туристи з різних куточків світу – Росії, Японії, Китаю тощо.

 

                                                           * * *

Андрій Іванович розповів також, що по дорозі до Кемптена вразило те, якою вони побачили Польщу. Країна, яка ще нещодавно знаходилась у стані, гіршому, ніж Україна, нині потужно розвиває свою інфраструктуру. На запитання, невже і нам таки може замайоріти світло у кінці тунелю, міський голова відповів так:

-- Це навчання, організоване Фондом Ганса Зайделя, покликане показати нам, до чого ми повинні рухатись. Своєрідний дороговказ. Все реально. Тільки треба в Україні створити для цього умови. І починати необхідно із законодавства, із державної політики. Відпрацьовувати менталітет населення економічно і фінансово. Підписання угоди про вступ до ЄС нам нічого не дасть само по собі. Треба переробити законодавство і систему управління в Україні, упорядкувати систему самоврядування. Європейські кампанії готові співпрацювати у напрямку покращення життя в Україні. Від нас треба лише створити для цього нормальні умови. Ми задавали запитання: щодо нас зрозуміло, а навіщо це їм? Відповіддю було: „Ми живемо у єдиній замкненій системі планета Земля. Ми створюємо для себе нормальні економічні умови і хочемо, щоб на цьому шляху не було перепон. Ми прагнемо до кращого. І бажаємо, щоб ви йшли поруч з нами”.

С.ЧУГАЙ.

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
 

 
Фотогалерея
 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Міська громада
 

Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика

TyTa

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache